| 
| 
|
ДонНТУ>
Портал магістрів ДонНТУ
З раннього дитинства батьками виховувалися в нас з братом почуття відповідальності, поваги до людей, старших за віком, закладалися основи духовного життя, за що я їм щиро вдячне. Через те, що моїм батькам доводилося окрім мого виховання ще й працювати в проектних та виробничих закладах, у 1986 році було прийнято рішення віддати мене до дитячого садочку. З цього моменту світ почав відкриватися мені по-новому.
У 1991 році в моєму житті відбулася ще одна важлива подія – я почав навчання у Слов’янській загальноосвітній I-III ступенів школі № 15. Навчання не було для мене чимось непомірно важким і шкільні будні череду валися із різного роду заходами. Я і по цей час пам’ятаю свою першу вчительку – Бугайову Олену Олександрівну. Не можу не згадати про людину, яка прищепила мені жагу до точних наук – це моя вчителька математики Гелюх Наталя Олександрівна. Ще одна людина, яка виховала в мені дух патріотизму – вчителька української мови та літератури Стояновська Людмила Федорівна. Школа навчила мене чітко висловлювати свої думки, працювати в колективі, почуттю відповідальності. Мої вчителі мали великий вплив на мене, вони розвинули у мене логічне мислення, деякі творчі здібності, про які я навіть не здогадувався. Разом із шкільною командою КВК я вигравав «Кубок північного Донбасу». Я неодноразово ставав переможцем міських олімпіад з таких дисциплін, як: фізика, хімія, математика, українська мова та література, біологія, історія, інформатика.Під час шкільних років я серйозно займався спортом: футболом, боксом, карате, вільною боротьбою, маю досягнення в боксі та карате. У 2001 році я закінчив школу із відзнакою. І відразу гостро стало питання вибору майбутньої професії. Розглядалося декілька варіантів, більш усього мені подобалась професія лікаря, особливо хірурга. Проте мої батьки енергетики, тож гени узяли своє. Моїми батьками та мною досконально було вивчено ситуацію на ринку праці, яка склалася на той час, я побачив великий стрибок промисловості та вирішив присвятити своє життя енергетиці.
Після складання рейтингового тестування мені вдалося пройти на бюджетну форму навчання до Донецького Національного Технічного Університету за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання». Отже, восени 2001 року розпочалися мої студентські будні. Це було дещо нове для мене. Не можу не розповісти про мої виступи за команду КВК «По глупости», разом із нею я ставав переможцем «Кубка ректора ДонНТУ», був неодноразовим переможцем різних етапів Бердянської ліги КВК, а також півфіналістом Інтерліги КВК. Після закінчення першого курсу мені було запропоновано вступити до лав НІМЕЦЬКОГО ТЕХНІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ (DTF). Після відбору мене було зараховано до групи ЕС-01 (н). Мене дуже лякало повне незнання німецької мови, проте через деякий час, завдяки викладачам DTF, це вже не було для мене проблемою. У 2005 році я посів 4-те місце у Всеукраїнській олімпіаді з німецької технічної мови. Також я брав участь в університетських олімпіадах з ТОЕ, інженерної графіки.Влітку 2005 року я захистив бакалаврську дипломну роботи з теми «Relaisschutz des Blocks "Generator-Transformator"» («Релейний захист блоку «генератор-трансформатор»») німецькою мовою на «відмінно». Велике СПАСИБІ хочеться сказати всьому викладацькому складу Електротехнічного факультету (особливо кафедри ЕС) та Німецького технічного факультету за ті знання, які вони допомогли мені отримати . На основі конкурсу я був зарахований до магістратури ДонНТУ на бюджетну форму навчання. Керівником моєї магістерської дисертації став доцент кафедри ЕС Павлюков Валерій Олександрович. Разом із ним було обрано тему дисертації – «Дослідження схем видачі потужності когенераційних газових електричних станцій». На мій погляд, дана тема має велику актуальність через великий розвиток когенераційної енергетики в нашій країні.
Після отримання диплому я планую присвятити своє життя енергетиці, створити родину, виховати дітей